нав'язувати


нав'язувати
-зую, -зуєш, Пр.
Змушувати кого-небудь робити що-небудь всупереч бажанню.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "нав'язувати" в других словарях:

  • нав'язувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… …   Український тлумачний словник

  • нав'язувати — див. нав язати I …   Словник синонімів української мови

  • нав'язувати — [навйа/зуватие] уйу, уйеиш …   Орфоепічний словник української мови

  • нав'язати — I див. нав язувати. II а/є, недок., нав я/знути і нав я/зти, зне; мин. ч. нав я/з, ла, ло; док. 1) Прилипати, застрявати в якійсь кількості. 2) перен., розм. Присікуватися, чіплятися до кого небудь …   Український тлумачний словник

  • нав'язуватися — уюся, уєшся, недок., нав яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) розм. Настирливо напрошуватися на що небудь, приставати з чимсь. 2) тільки недок. пас. до нав язувати …   Український тлумачний словник

  • нав'язуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нав язувати …   Український тлумачний словник

  • нав'язування — я, с. Дія за знач. нав язувати 1), 3) …   Український тлумачний словник

  • нав'язати — I = нав язувати (змусити кого н. приймати, брати, купувати що н. усупереч бажанню), накинути, накидати; у[в]телющити, впхнути, увіпхнути, впхати, увіпхати, у[в]пихати (про конкретні, фізичні предмети); у[в]сучити (дати кому н. щось супроти його… …   Словник синонімів української мови

  • понав'язувати — ую, уєш, док., перех. Нав язати багато чого небудь …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.